Внесено змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань

28 березня 2024 року, набув чинності Закон України від 23 серпня 2023 року № 3342-IX «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» (далі — Закон).

Що змінилося із набуттям чинності Законом?

         Аби дізнатися відповідь на це запитання, пропонуємо ознайомитися з порівняльною таблицею, що побудована за принципом «було — стало», та коротким оглядом цього документа.

          Так, Законом, окрім іншого:     

1) доповнено ст. 72 КК України новою частиною 7, відповідно до якої домашній арешт має зараховуватися судом у строк покарання за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 72 КК України, виходячи з такого співвідношення: три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі. Вказівка в статті на «цілодобовий домашній арешт» свідчить, що її положення не поширюються на випадки, коли до підозрюваного/обвинуваченого було застосовано домашній арешт, який полягав у забороні залишати своє помешкання у певний період доби;

2) зміст КК доповнено новим кримінальним покаранням у виді пробаційного нагляду (п. 7-1 ч. 1 ст. 51 та ст. 59-1 КК України). Згідно зі  ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства. Суд, призначаючи таке покарання, має обов’язково покласти на особу обов’язки, передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК України (їх три) та може додатково покласти  обов’язки, передбачені у ч. 3 цієї статті (шість додатково можливих, що обираються на розсуд суду).  Пробаційний нагляд призначається судом від одного до пʼяти років (неповнолітнім — від одного до двох років);

3)  внесено зміни до ст. 60 КК України. Тепер покарання у виді арешту може бути призначено лише засудженому військовослужбовцю, який відбуватиме його на гаупвахті. У звʼязку з цим значна кількість санкцій статей Особливої частини кримінального закону зазнали змін — покарання у виді арешту замінено на пробаційний нагляд.  

          У цьому аспекті слід звернути увагу на п. 23 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КК України, відповідно до положень якого з дня набрання чинності Законом, засудженим, які відбувають покарання у виді арешту в арештних домах, невідбута частина покарання має бути замінена на інший вид покарання відповідно до ст. 72 КК України. Таке клопотання (подання), відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 537 та п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання.

         Також варто звернути увагу на посилення Законом деяких санкцій за вчинення кримінальних правопорушень (наприклад, за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України), а також допущено ряд неузгодженостей та суперечностей (наприклад, у санкції ч. 1 ст. 360 КК України).

          Крізь призму зазначеного варто нагадати, що під час правозастосування згаданих норм слід враховувати положення ст. 58 Конституції України та ст. 5 КК України щодо зворотної дії закону у часі.

          Для кращого розуміння змін, що запроваджуються Законом, пропоную ознайомитися із порівняльною таблицею, у якій наведено положення законодавчих актів у попередній та передбаченій цим Законом редакціях.